Автономно-процесуальна модель права
DOI:
https://doi.org/10.21564/2227-7153.2019.1.186739Ключові слова:
розвиток закону, особиста автономія, верховенство права, право і мораль, правовий прогрес, модель права, автономія волі, автономія матерії, об’єкт права, динамічне праворозумінняАнотація
Юриспруденція в Україні та в усьому світі переживає трансформації. Відбуваються глибокі зміни правових систем під впливом економічних, політичних і соціальних факторів. Існують консервативні, революційні та еволюційні напрямки правотворчості та праворозуміння. Найбільш перспективним напрямком є еволюційна юриспруденція, вільна від ілюзій незмінності права та одномоментних переворотів. У еволюційній юриспруденції мораль як віра в добро і зло, етика як філософія правил і право як наука про справедливі судження вважаються трьома історичними стадіями розвитку юридичних знань. Еволюція праворозуміння веде до розробки автономно-процесуальної (прагматичної) моделі права поряд з відомими моделями владної вказівки, суспільного договору, справедливого процесу. У цій моделі сила закону бачиться в єдності з реальністю, невідчужуваності права від життя. Закон в принципі є правилом, яке реалізується саме по собі: закони природи повторюються об’єктами експериментів, людські закони творяться суб’єктами правової культури. Закони природи слід визнати нормами права з перспективою встановлення верховенства права в сфері науки. Методичною передумовою добросовісного дослідження правових процесів є визнання автономії цих процесів та їх елементів, індивідуальних закономірностей їх існування, пізнаної на практиці автономії волі та автономії матерії, а також динамічної природи правових процесів. Особиста автономія дозволяє людині, організації або штучному інтелекту розумними судженнями та діями міняти status quo на основі внутрішньої логіки правового процесу, що пов’язує дії із наслідками. Правовий прогрес у автономно-процесуальній моделі долає статичність, відчуженість елементів від системи і підсистемну нівеляцію верховенства права. Право як справедлива форма свободи дозволяє кожній особі бути агентом верховенства права в своїй сфері компетенції, заощаджуються ресурси правозастосування, відкидається абсолютизація примусу, визнаються недійсними застарілі та нереалістичні норми. Еволюційне балансування свободи та відповідальності, прав і обов’язків створює безпечне, сприятливе для життя та розвитку людини правове середовище.Посилання
Antonov, Mikhail. “Spor R. Aleksi i E.V. Bulygina o neobkhodimosti svyazi mezhdu pravom i moral'yu [Dispute of R. Aleksi and E.V. Bulygin about the necessary connection between the law and the morals].” Rossiysky ezhegodnik teorii prava 2 (2009): 34–8 (In Russian).
Comte, Auguste. Cours de philosophie positive: tome premier, contenant les preliminaires generaux et la philosophie mathematique [Course of Positive Philosophy: The First Volume, Containing General Preliminaries and Mathematical Philosophy]. Paris: Baillière, 1830 (In French).
Degterev, Denis. “Primenenie matematicheskikh metodov v yuridicheskoy metodologii [Application of Mathematical Methods in Juridical Methodology].” Gosudarstvo i pravo 8 (2014): 82–7 (In Russian).
Domingo, Rafael. The New Global Law. Cambridge University Press, 2010.
Gai. Institvtiones [Institutions]. Oxford: Clarendon Press, 1904 (In Latin).
Garrison, Arthur H. “The Traditions and History of the Meaning of the Rule of Law.” The Georgetown Journal of Law & Public Policy 12 (2012): 565–8.
Gordon, Robert W. “The Role of Lawyers in Producing the Rule of Law: Some Critical Reflections.” Theoretical Inquiries in Law 11, no. 1 (2010): 441–68.
Hart, Herbert L. A. “Positivism and the Separation of Law and Morals.” Harvard Law Review 71, no. 4 (1958): 593–629.
Hobbes, Thomas. Elementa philosophica de cive [Philosophical Aspects of the Citizen]. Amsterdam: Ludovicum Elzevirium, 1647 (In Latin).
Hobbes, Thomas. Leviathan. London: Andrew Crooke, 1651.
Hoffman, Morris B. “Evolutionary Jurisprudence: The End of the Naturalistic Fallacy and the Beginning of Natural Reform?” In Law and Neuroscience, edited by Michael Freeman, 483–504. Oxford: Oxford University Press, 2011.
Hovenkamp, Herbert J. “Evolutionary Models in Jurisprudence.” Texas Law Review 64, no. 4 (1985): 645–85.
Jacobson, Arthur J. “Law and Order.” In Habermas on Law and Democracy: Critical Exchanges, edited by Michel Rosenfeld and Andrew Arato, 190–206. Berkeley: University of California Press, 1998.
Kant, Immanuel. Kritik der praktischen Vernunft [Critique of Practical Reason]. Riga: Hartknoch, 1788 (In German).
Kelsen, Hans. General Theory of Law and State. 1945. Reprint, Abingdon: Routledge, 2017.
Kopieichykov, Volodymyr. Narodovlastie i lichnost' [Democracy and Personality]. Kyiv: Ukraina, 1991 (In Russian).
Lacey, Nicola. “Philosophy, Political Morality, and History: Explaining the Enduring Resonance of the Hart-Fuller Debate.” New York University Law Review 83, no. 4 (2008): 1059–87.
Locke, John. Two Treatises of Government. London: Awnsham Churchill, 1690.
Maksymov, Sergiy. “Shcho ye pravo? Kliuchovi momenty kontseptsii pravovoi realnosti [What is Law? Key Points of the Concept of Legal Reality].” Filosofiia prava i zahalna teoriia prava 1-2 (2016): 343–51 (In Ukrainian).
Mitchell, Brian P. “Debt and Sovereignty: The Lost Lessons.” Humanitas 24, no. 1-2 (2011): 93–100.
O'Neil, Cathy. Weapons of Math Destruction: How Big Data Increases Inequality and Threatens Democracy. New York: Crown Publishers, 2016.
Petryshyn, Oleksandr. “Problemy sotsializatsii prava ta sotsiolohizatsii yurysprudentsii [Issues Related to Socialization of the Law and Sociologization of Jurisprudence].” Pravo Ukrainy 9 (2013): 86–102 (In Ukrainian).
Rabinovych, Petro. “Svoevremennost' v prave [Timeliness in the Law].” Voprosy teorii gosudarstva i prava 9 (1991): 55–62 (In Russian).
Radutnyi, Oleksandr. “Subjiektnist shtuchnoho intelektu u kryminalnomu pravi.” [“Artificial Intelligence as the Subject of Criminal Law.”] Pravo Ukrainy 1 (2018): 123–36 (In Ukrainian).
Rawls, John. A Theory of Justice: Revised Edition. Cambridge: The Belknap Press of Harvard University Press, 1999.
Satokhina, Nataliia. “Vzaiemne vyznannia u pravi. Dosvid nemozhlyvoho [Mutual Recognition in Law. Experience of Impossible].” Filosofiia prava i zahalna teoriia prava 1-2 (2016): 170–81 (In Ukrainian).
Sheliazhenko, Yurii. “Avtonomne znachennia verkhovenstva prava [Autonomous Meaning of the Rule of Law].” Almanakh prava 8 (2017): 292–5 (In Ukrainian).
Sheliazhenko, Yurii. “Computer Modeling of Personal Autonomy and Legal Equilibrium.” Advances in Intelligent Systems and Computing 765 (2019): 74–81.
Sheliazhenko, Yurii. “Evolyutsiya avtonomii subyekta prava na primere Obshchestvennoy organizatsii «Avtonomnaya Advokatura» [Evolution of Law Subject Autonomy on The Model of Civic Organization «Autonomous Advocacy»].” Nauka vchera, segodnya, zavtra 36, no. 2 (2017): 140–6 (In Russian).
Sheliazhenko, Yurii. “Mysleni eksperymenty dlia vyiavlennia osobystoi avtonomii u pravovii svidomosti [Thought Experiments for Revealing of Personal Autonomy in Legal Conscience].” In Problemy ta perspektyvy formuvannia pravovoi kultury v konteksti suchasnykh sotsialno-ekonomichnykh protsesiv: zbirnyk tez dopovidei uchasnykiv Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Problems and Perspectives of Formation of Legal Culture in the Context of Contemporary Social and Economic Processes: Collection of Papers Presented at Ukrainian National Scientific Conference], edited by Serhii Savchenko, Ivan Oksiom, and Oleksandr Lysenko, 19–21. Cherkasy: East European University of Economics and Management, 2017 (In Ukrainian).
Sheliazhenko, Yurii. “Osobysta avtonomiia u pravi informatsiinykh tekhnolohii [Personal Autonomy in the Information Technology Law].” Pravo Ukrainy 3 (2018): 183–200 (In Ukrainian).
Sheliazhenko, Yurii. “Rozvytok osobystoi avtonomii v istorii prava [Evolution of Personal Autonomy in the Legal History].” Pravnychyi visnyk Universytetu KROK 25 (2017): 101–12 (In Ukrainian).
Sheliazhenko, Yurii. “Vyznannia avtonomii objiektiv ta subjiektiv prava yak metodychna peredumova teoretyko-pravovykh doslidzhen [Recognition of the Autonomy of Subjects and Objects of Law as a Methodical Requirement to Legal Research].” In Materialy VIII-ykh naukovykh chytan, prysviachenykh pamjiati akademika V. V. Kopieichykova [Proceedings of the VІII Scientific Readings, Dedicated to the Memory of the Academician Volodymyr Kopieichykov], edited by Andrii Zavalnyi, Nataliia Lazniuk, and Denys Tykhomyrov, 247–9. Kyiv: National Academy of Internal Affairs, 2018 (In Ukrainian).
Smorodynskyi, Viktor. “Sudova reforma u konteksti verkhovenstva prava [Judicial Reform in the Context of the Rule of Law].” Filosofiia prava i zahalna teoriia prava 1-2 (2016): 204–11 (In Ukrainian).
Stovba, Oleksii. “Dynamichne pravorozuminnia: do pytannia predmetnoi identyfikatsii suchasnoi filosofsko-pravovoi dumky [The Dynamic Understanding of Law: Towards the Objective Identification of the Contemporary Thought in the Field of the Philosophy of Law].” Filosofiia prava i zahalna teoriia prava 1-2 (2016): 162–9.
Stovba, Oleksii. Pravo i chas [Law and Time]. Kharkiv: Тim Publish Group, 2016 (In Ukrainian).
Taleb, Nassim N. Antykrykhkist: pro (ne)vrazlyve u realnomu zhytti [Antifragile: about (in)vulnerable in real life]. Translated by Mykola Klymchuk. Kyiv: Nash Format, 2018 (In Ukrainian).
Tarasov, Oleh. Subjiekt mizhnarodnoho prava: problemy suchasnoi teorii [The Subject of International Law: Problems of Contemporary Theory]. Kharkiv: Pravo, 2014 (In Ukrainian).
Tyler, Tom R. Why People Obey the Law. New Haven: Yale University Press, 1990.
Yizhak, Oleksii, and Hennadii Mernikov. “Suchasna systema mizhnarodnykh vidnosyn – stan, vyklyky, zahrozy, mozhlyvi stsenarii [Modern System of International Relations – State, Challenges, Threats, Possible Scenarios].” Visnyk NAN Ukrainy 2 (2019): 3–29 (In Ukrainian).
Yurkevych, Pamfil. Istoriia filosofii prava. Filosofiia prava. Filosofskyi shchodennyk [History of Philosophy of Law. Philosophy of Law. Philosophical Diary]. Kyiv: Ukrainskyi svit, 1999 (In Ukrainian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ю. Шеляженко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
