Право у технологічному світі: ключові точки змін
DOI:
https://doi.org/10.21564/2227-7153.2019.1.186460Ключові слова:
цифрова епоха, технологічний світ, інформаційне суспільство, інформаційні технології, концепція права, права людини, юрисдикційні проблеми, автономія у правовому регулюванніАнотація
Статтю присвячено ключовим точкам змін у праві під впливом технологій. Вони відображаються у правах людини, як у вигляді формування новітніх прав, так і змісті та обсязі визнаних. Демонструють, як загострюється глобальна суперечність між свободою та безпекою. Показують відсутність етичних та правових обмежень у певних сферах діяльності, кидають виклик ключовим поняттям і цінностям. Як поняття, так і нормативні межі набувають змін у праві, а економічні моделі, що використовують інформацію, довіру та увагу як ресурси змушують виробляти гнучкі й ефективні регулятивні режими. Зростає роль автономізації, застосування креативних комбінацій інструментів.
Інформаційні технології супроводжують такі явища, як демократія та правосуддя, здійснюють неочікуваний вплив, який може бути конче небезпечним. Серйозними викликами стають юрисдикційні проблеми, транскордонна діяльність та екстериторіальні наслідки. Сценарії їх розв’язання мають включати залежність від спільних ресурсів і зусиль, глобальної структури та повсюдного характеру кіберпростору. Відбуваються зміни у таких аспектах, як правовий статус і склад суб’єктів права, особливо щодо віртуальних осіб, прав та обов’язків, розподілу приватного та публічного.
Право у технологічному світі трансформується як концептуально, так і у конкретних формах його втілення. У подальших перетвореннях слід врахувати тенденції до стирання граней між фізичною, цифровою та біологічною сферами, перенесення комунікацій та діяльності до віртуального середовища.Посилання
Google Spain, Google Spain SL and Google Inc. v Agencia Espanola de Proteccion de Datos and Costeja Gonzalez, (2014) Judgment, Case C-131/12, ECLI:EU:C:2014:317.
Bartolini, Cesare and Lawrence Siry. “The right to be forgotten in the light of the consent of the data subject.” Computer Law & Security Review 32 (2) (2016): 218–37.
Razmetaeva, Yulia. “Formuvannia novitnikh prav liudyny pid vplyvom IT [Formation of new human rights under the influence of IT].” U IT pravo: problemy ta perspektyvy rozvytku v Ukraini: zbirnyk materialiv III-oi Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Lviv, 7 hrudnia 2018), 93–8 (in Ukrainian).
Ozhevan, Mykola. “Po toi bik tekhnolohichnoi synhuliarnosti: dylema humanistychnykh obmezhen i neobmezhenoho «post humannoho» rozvytku [Beyond technological singularity: dilemma of humanistic restrictions and unlimited «posthumane» development].” Stratehichni priorytety 1 (38) (2016): 33–46 (in Ukrainian).
Noor, Nadav et al.“3D Printing of Personalized Thick and Perfusable Cardiac Patches and Hearts.” dv.Sci.2019, 6, 1900344. First published: April 15, 2019. https://doi.org/10.1002/advs.201900344.
Tegmark, Max. Zhyttia 3.0. Doba shtuchnoho intelektu [Life 3.0: Being Human in the Age of Artificial Intelligence]. Kyiv: Nash Format, 2019 (in Ukrainian).
Foot, Philippa. “The problem of abortion and the doctrine of double effect.” Oxford Review 5 (1967): 5–15.
Thomson, Judith Jarvis. “The Trolley Problem.” Yale Law Journal 94 (1985): 1395–1415. http://dx.doi.org/10.2307/796133.
Bleske-Rechek, April et al. “Evolution and the Trolley Problem: People Save Five over One Unless The One Is Young, Genetically Related, or A Romantic Partner.” Journal of Social, Evolutionary, and Cultural Psychology 4 (3) (2010): 115–27.
Da Silva, Sergio and Raul Matsushita, and Maicon De Sousa. “Utilitarian Moral Judgments Are Cognitively Too Demanding.” Open Access Library Journal Vol. 3, No 2, February 4 (2016). http://dx.doi.org/10.4236/oalib.1102380.
Transformatsiia mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn v epokhu hlobalizatsii: kolektyvna monohrafiia [Transformation of International Economic Relations in the Age of Globalization: A Collective Monograph]. Za red. prof. A. P. Holikova i prof. O. A. Dovhal. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2015) (in Ukrainian).
Ulytska, Inna. “Elektronna demokratiia u hlobalizovanomu sviti [E-democracy in a globalized world].” Stratehichni priorytety 4 (21) (2011): 35–8 (in Ukrainian).
Karnow, Curtis E.A. “The Opinion of Machines.” Columbia Science & Technology Law Review Vol. XIX (2017): 136–84.
Menthe, Darrel C. “Jurisdiction in Cyberspace: A Theory of International Spaces.” Michigan Telecommunications and Technology Law Review Vol. 4 (1998): 69–103.
Wilske, Stephan and Teresa Schiller. “International Jurisdiction in Cyberspace: Which States May Regulate the Internet?” Federal Communications Law Journal Vol. 50, Iss. 1, Article 5 (1997): 117–78.
Svantesson, Dan Jerker B. “An introduction to jurisdictional issues in cyberspace.” Journal of Law and Information Science Vol. 15 (2004): 50–74.
Perloff-Giles, Alexandra. “Transnational Cyber Offenses: Overcoming Jurisdictional Challenges.” The Yale Journal of International Law Vol. 43 (2018): 191–227.
Al-Hait, Adel Azzam Saqf. “Jurisdiction in Cybercrimes: A Comparative Study.” Journal of Law, Policy and Globalization Vol. 22 (2014): 75–83.
Oraegbunam, Ikenga K. E. “Jurisdictional Challenges in Fighting Cybercrimes: Any Panacea from International Law?” Nnamdi Azikiwe University Journal of International Law and Jurisprudence Vol. 6 (2015): 57–65.
Brenner, Susan W. and Bert-Jaap Koops. “Approaches to Cybercrime Jurisdiction.” Journal of High Technology Law Vol. 4, No. 1 (2004): 2–46.
Jimenez, William Guillermo. “Rules for Offline and Online in Determining Internet Jurisdiction. Global Overview and Colombian cases.” International Law, Revista Colombiana de Derecho Internacional 26 (2015): 13–62.
Ajayi, Emmanuel Femi Gbenga. “Challenges to enforcement of cyber-crimes laws and policy.” Journal of Internet and Information Systems Vol. 6 (1) (2016): 1–12. DOI 10.5897/JIIS2015.0089.
Kush, Kalra. “Emergence of Cyber Crimes: A Challenge for the New Millennium.” Bharati Law Review, April – June (2017): 86–103.
Gilden, Michael. “Jurisdiction and the Internet: the «Real World» Meets Cyberspace.” ILSA Journal of International & Comparative Law Vol. 7 (2000): 149–60.
La Chapelle, Bertrand de and Paul Fehlinger. “Jurisdiction on the Internet: How to Move Beyond the Legal Arms Race.” Observer Research Foundation and Global Policy Journal series. Digital Debates. CyFy Journal Vol 3 (2016): 8–14.
Onyshchuk, Oksana. “Suchasna liudyna u prostori virtualnoi realnosti: osoblyvosti sotsialno-kulturnoi transformatsii [Modern person in virtual reality space: Peculiarities of sociocultural transformation].” Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Filosofski nauky 780 (2014): 34–9 (in Ukrainian).
Dzeban, Oleksandr & Yevhenii Manuylov. “Virtualni komunikatsii: do problemy filosofskoho osmyslennia sutnosti [Virtual communications: to the problem of philosophical comprehension of essence].” Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia 3 (2015): 7–19 (in Ukrainian).
Shea, Rachel Hartigan. “Historian uses lasers to unlock mysteries of Gothic cathedrals.” National Geographic. Originally published June 22, 2015, updated April 16, 2019, https://www.nationalgeographic.com/news/2015/06/150622-andrew-tallon-notre-dame-cathedral-laser-scan-art-history-medieval-gothic/.
Webster, Andrew. “Building a better Paris in Assasin’s Creed Unity.” The Verge. Originally published on October 31, 2014. Updated April 17, 2019. https://www.theverge.com/2014/10/31/7132587/assassins-creed-unity-paris.
“Supporting Notre-Dame de Paris.” Ubisoft. April 17, 2019. https://news.ubisoft.com/en-us/article/348227/Supporting-Notre-Dame-de-Paris/.
Taormina, Antony. “Why ‘Assassin’s Creed Unity’s Notre Dame is Not Historically Accurate.” November 10, 2014, In game news. https://gamerant.com/assassins-creed-unity-notre-dame-design/.
“Explore Notre-Dame Cathedral before the fire, compliments of Ubisoft.” CBC News, April 17, 2019. https://www.cbc.ca/news/canada/montreal/notre-dame-assassin-s-creed-1.5101683.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ю. Размєтаєва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.