Завдання герменевтичної філософії права

Автор(и)

  • М. Зірк-Садовскі Лодзький університет, Польща

DOI:

https://doi.org/10.21564/2227-7153.2012.2.184039

Ключові слова:

перед-розуміння, спільнота, існування, онтологія, традиція, мова, правова інтерпретація, дискурс права

Анотація

Мета цієї статті — показати історичну та сучасну форми герменевтики. Так, розуміння тексту, як стверджує В. Дільтей, не означає проникнення однієї людини в дух іншої, а скоріше вихід на більш високий рівень загального піднесення не тільки над власною, а й чужою конкретністю. Будь-яку ситуацію можна вважати певною позицією, яка обмежує можливості бачення. Г. Гадамер називає це обмеження горизонтом. Тому ми можемо сказати, що належність до герменевтичного напряму визначається такими чинниками: 1) визнання розуміння центральною філософською категорією; 2) аналіз проблеми перед-розуміння (preunderstanding); 3) погляд на інтерпретацію як дискусію в межах певної спільноти. Чому ця критика з боку герменевтики є суттєвою для теорії права? Фактично, уже в роздумах М. Гайдеґґера і Г. Гадамера з’являється одне вкрай важливе запитання: як можна примирити світ щоденного досвіду людини зі світом наукової об’єктивності та наукового впливу? Г. Гадамер робить спробу довести, що антропологічне зведення науки до світу щоденного досвіду можливе шляхом демістифікації науковометодологічної самосвідомості. Теорія права, яка є науковою і аксіоматично нейтральною, нездатна дати відповіді на запитання, чому саме нам слід вести дискусію без насильства чи без обмеження свободи її учасників.

Біографія автора

М. Зірк-Садовскі, Лодзький університет

доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та філософії права

Посилання

GadamerG.Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik. — Tübingen, 1960.

Husserl E. Formale und transzendentale Logik // Jahrbuch für Philosphie und phänomenologische Forschung. — vol. X (1929); Formal and Transcendental Logic, [1929], trans. Cairns D. — The Hague : Nijhoff, 1969.

Betti E. Die Hermeneutik als allgemeine Methoodik der Geistewissenschaften. — Tübingen, 1972.

Aarnio А. On Legal Reasoning. — Turku, 1977.

Apel K.-O. Wittgenstein und Heidegger // Philosophisches Jahrbuch. — 1967. — No 75. — P. 56-94.

Aarnio A. On so-called hermeneutical trend in Finnish Legal Theory // Legal point of view. — Helsinki, 1978.

Nowak L. Interpretacja prawnicza. — Warszawa, 1973.

Wroblewski J. S^dowe stosowanie prawa. — Warszwa, 1972.

Gizbert-Studnicki T. Wieloznacznore^ leksykalna winterpretacji prawniczej. — Krakow, 1979.

Studnicki F. Wprowadzenie do informatyki prawniczej. — Warszawa, 1978.

Zielinski M. Interpretacja jako proces dekodowania tekstu prawnego. — Poznan, 1972.

Albert H. Krtische Vernunft und menschliche Praxis. — Stuttgart, 1977.

Lang W. Teoria prawa. — Torun, 1972.

Alexy R. Theory der juristischen Argumentation. — Frankfurt a.M., 1978.

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-11-18

Номер

Розділ

МЕТОДОЛОГІЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ