Від старої теорії тлумачення до нової: основні виклики та рішення

Автор(и)

  • В. Гончров Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21564/2227-7153.2014.1-2.182820

Ключові слова:

теорія тлумачення, герменевтика, оригіналізм, статика, динаміка

Анотація

У статті висвітлюється стара теорія тлумачення, котра наполягає на відшуканні в тексті джерела права намірів законодавця. Стверджується її
невідповідність часу та наводяться головні критичні аргументи. Критично проаналізовано нинішній рівень вітчизняних робіт у галузі тлумачення. Подаються основні риси, котрим повинна відповідати нова теорія тлумачення: заміна методологічного фундаменту, поєднання гнучкості й стабільності, оновлення уявлення про мету тлумачення з урахуванням вимог нової методології, оновлена техніка й технологія тлумачення, врахування ціннісного та прагматичного аспектів тлумачення, диференційоване ставлення до різних джерел права. Запропоновано нову класифікацію теорій тлумачення чи правотлумачних систем. Вони поділені на статично-суб’єктивні, статично-об’єктивні, динамічно-суб’єктивні, динамічно-об’єктивні, змішані й синтетичні. Обґрунтовано позитивні риси синтетичної теорії тлумачення.

Біографія автора

В. Гончров, Львівський національний університет імені Івана Франка

кандидат юридичних наук, доцент кафедри основ права України

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-11-06

Номер

Розділ

ПРАВОВА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА ПРАВОВА АРГУМЕНТАЦІЯ