Моделі осмислення правової реальності в контексті комунікативної парадигми права

Автор(и)

  • С. Максимов Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21564/2227-7153.2014.1-2.182727

Ключові слова:

правова реальність, методологічні моделі, класичне і некласичне праворозуміння, об’єктивність, суб’єктивність, інтерсуб’єктивність, правова комунікація

Анотація

У статті робиться спроба виявлення можливостей і меж застосування концептів «класичне» та «некласичне» щодо осмислення права в умовах пошуку пострадянською юриспруденцією своєї методологічної ідентичності. На основі застосування концепту правової реальності виділяються основні моделі її осмислення: об’єктивістська, суб’єктивістська і інтерсуб’єктивна. Обґрунтовується доцільність ідентифікації як некласичної тільки останньої моделі. У заключній частині статті ведеться полеміка з А. Поляковим у відповідь на його критичні зауваження на адресу деяких положень концепції правової реальності. Робиться висновок про взаємну доповнюваність концепцій правової реальності та правової комунікації, що ґрунтуються на інтерсуб’єктивному визнанні Іншого.

Біографія автора

С. Максимов, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України, професор кафедри філософії

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-11-05

Номер

Розділ

МЕТОДОЛОГІЯ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ