Яке право “є” можливим під час війни?

Автор(и)

  • Олексій Стовба Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського “ХАІ”, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21564/2707-7039.1.307483

Ключові слова:

право, війна, лімінальність, порядок, локалізація, тіло, втілення

Анотація

У мирні часи право є тиша. Право є тихим підґрунтям повсякденності, коли сплатити гроші означає отримати товар, купити квитка – дістатися пункту призначення, а вийти з дому – здійснити безпечну прогулянку вулицями та парками. У подібних випадках право приховане за такими подіями. Воно схоже на повітря або світло, які існують у просторі не показуючи себе. І так само як повітря та світло, які є частиною нашого світу, право як тихе підґрунтя повсякденності робить її можливою. Метафорично висловлюючись, право дає існувати соціальному світові в цілому – і дає бути також і нам як часткам цього світу. Це той “м’який закон” (“sanfte Gesetz”), про який згадував Адальберт Штифтер. Цей закон приводить нас до істини нашого буття і дає нам можливість бути тими, хто ми є – покупцями та продавцями, сусідами, роботодавцями, пішоходами і водіями і бути-з-Іншими (бути-як-хтось, словами В. Майхофера) всіма іншими різноманітними способами, які походять з горизонту соціального світу.

Війна, навпаки, є галас. Звуки обстрілів, ракетних ударів чи бомбардувань заглушають тишу “м’якого закону,” тишу мовчазного підґрунтя того, що дає слово правді нашого буття з Іншими. У подібних випадках тиша як тканина нашого спільного буття, яка сповита правом,  розривається обстрілами, автоматними чергами чи звуками повітряної тривоги. Якщо за мирних часів ми “вдихаємо” право чи “освітлюємо” ним наше життя у “фоновому режимі,” то під час війни нам не вистачає “повітря або світла.” Ми прагнемо “вдихнути права” чи – протягом раптового його спалаху – побачити нарешті, хто ми є, де ми є – і чи існує досі який-небудь світ – спільний світ буття-з-Іншими чи горизонт спільних можливостей вже замкнено? Іншими словами, під час війни тиша права порушена і право існує не як мовчазний постійний фон, але як спалах у пітьмі війни. Світ є замкненим війною.

Біографія автора

Олексій Стовба, Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського “ХАІ”

доктор юридичних наук, доцент кафедри права

Посилання

Butler, Judith. “Foucault and the Paradox of the Bodily Inscriptions.” In Foucault and Law, 227–34. Surray: Ashgate, 2010.

Corten, Olivier, and Vaious Coutroulis. “Tribunal for the Crime of Aggression against Ukraine – Legal Assessment.” In European Parliament’s online database, “Think Tank”, 1–52. https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/IDAN/2022/702574/EXPO_IDA(2022)702574_EN.pdf.

Geniusas, Saulius. “War as Phenomenological Theme: Methodological and Metaphysical Considerations.” Horizon 11 (1) (2022): 379–401.

Heidegger, Martin. Being and Time. State University of New York Press, 1996.

Heidegger, Martin. Brief ueber Humanismus//Wegmarken. Frankfurt-am-Main: Vittorio Klostermann, 1976.

Heidegger, Martin. Der Weg zur Sprache//Unterwegs zur Sprache. Stuttgart: Klett-Gotta, 2007.

Heidegger, Martin. Sein und Zeit. Tuebingen: Max Niemeyer Verlag, 2001.

Merleau-Ponty, Maurice. Phenomenology of Perception. London, New-York: Routledge Classic, 2002.

Milanović, Marco, and Tatyana Papić. “The Applicability of the ECHR in Contested Territories.” International & Comparative Law Quarterly vol. 67, issue 4 (October 2018): 779–800.

Schmitt, Carl. Der Nomos der Erde im Voelkerrecht des Jus Publicum Europaeum. Berlin: Duncker und Humblot, 1997.

Stovba, Aleksey. Temporal Ontology of Law. [in Russian.] Saint-Petersburg: Alef-press, 2017.

Stovba, Oleksiy. “Experience of Law and Legal Experience.” In The Experience of Law. Collection of Articles and Essays, 5–17. Kharkiv, IVR Library, 2019.

Wolf, Erik. Der Rechtsgedanke Adlabert Stifters. Frankfurt-am-Main: Vittorio Klostermann, 1941.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-13

Номер

Розділ

ПРАВО І ВІЙНА: ГОЛОСИ ФІЛОСОФІВ