Майбутнє приватності крізь призму теорії постнормальності
DOI:
https://doi.org/10.21564/2707-7039.1.275644Ключові слова:
захист персональних даних, права людини, інформаційне право, генетичні дані, постнормальні часи, футурологія, регулювання кодом, штучно сконструйована нормальністьАнотація
Теорія постнормального часу авторства Зіяуддіна Сардара є спробою пояснити процеси, що відбуваються у суспільстві, в умовах, коли традиційні моделі, теорії та парадигми виявляються безсилими перед новими викликами, які насуваються на світ одночасно великою лавиною. Постнормальні часи – це проміжний період, який наступає тоді, коли старі уявлення, теорії та практики помирають, а нові ще не сформувалися, і здається, що увесь світ занурюється у непевність, хаос та суперечності. Приватність є однією зі сфер, ситуація у яких вже зараз є по- стнормальною. Тому у статті зроблена спроба окреслити сучасний стан і перспективи розвитку процесів, що стосуються приватності та захисту персональних даних, на основі методології, розробленої у межах теорії постнормального часу.
Трьома головними ознаками постнормальності є складність, хаос та суперечності. Усі вони значною мірою характерні для сфери приватності. Зокрема, вплив головних сучасних стратегій правового захисту персональних даних (до яких відносять покладання на згоду суб’єкта даних як одну з основних підстав для опрацювання даних, а також використання анонімізації та псевдо- німізації, чи запровадження механізму зовнішньої оцінки ризиків) зовсім не є однозначним. Окрім того, стверджується, що у сучасному світі існує базова суперечність між приватністю і глибинними тенденціями розвитку бізнесу та публічного управління, причини якої допомагає зрозуміти теорія чотирьох регуляторів суспільних відносин Лоуренса Лессіґа.
За таких умов традиційні підходи реагування на виклики – намагання повернути назад, ускладнення заходів реагування, збільшення контролю – не лише не сприяють нормалізації, а заганяють систему ще далі у стан постнормальності. Це супроводжується загостренням існуючих та виявленням все нових і нових критичних суперечностей і збільшує ймовірність колапсу діючої системи захисту приватності у близькій перспективі. Тому необхідно розробляти і просувати інноваційні підходи, які включають як реформи у сфері регулювання приватності, так і зусилля щодо зміни зовнішнього середовища.
Посилання
Buiten, Miriam C. “‘Your DNA Is One Click Away:’ The GDPR and Direct-to-Consumer Genetic Testing.” In Consumer Law and Economics, edited by Klaus Mathis and Avishalom Tor, 205–23. Springer, 2021.
Butterworth, Michael. “The ICO and Artificial Intelligence: The Role of Fairness in the GDPR Framework.” Computer Law & Security Review 34.2 (2018): 257–68.
Dawes, James. “Speculative Human Rights: Artificial Intelligence and the Future of the Human,” Human Rights Quarterly 42.3 (2020): 573–93.
Finocchiaro, Giusella. “Anonymity and the Law in Italy.” In Lessons from the Identity Trail: Anonymity, Privacy and Identity in a Networked Society, 523–37. Oxford University Press, 2009.
Funtovicz, Silvio O., and Jerome R. Ravetz. “Science for the Post-Normal Age.” Futures 25, issue 7 (1993): 739–824.
Handbook on European Data Protection Law. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2018.
Holland, Mary. “How to Take a Digital Detox during the Covid-19 Pandemic.” BBC Worklife, last modified May 18, 2020. https://www.bbc.com/worklife/ article/20200513-how-to-take-a-digital-detox-during-the-covid-19-pandemic Lessig, Lawrence. Code: Version 2.0. New York: Basic Books, 2006.
Markou, Christiana. “The ‘Right to Be Forgotten:’ Ten Reasons Why It Should Be Forgotten.” In Reforming European Data Protection Law, 203–26. Springer, 2015.
Minkkinen, Matti. “Futures of Privacy Protection: A Framework for Creating Scenarios of Institutional Change.” Futures 73 (2015): 48–60.
Pormeister, Kärt. “Genetic Data and the Research Exemption: Is the GDPR Going Too Far?” International Data Privacy Law 7.2 (2017): 137–46.
Quinn, Paul, and Gianclaudio Malgieri. “The Difficulty of Defining Sensitive Data – The Concept of Sensitive Data in the EU Data Protection Framework.” German Law Journal 22 (2021): 1583–612. Quinn, Paul, and Liam Quinn. “Big Genetic Data and Its Big Data Protection Challenges.” Computer Law & Security Review 34, no. 5 (2018): 1000–18.
Rhoen, Michiel, and Qing Yi Feng. “Why the ‘Computer Says No:’ Illustrating Big Data’s Discrimination Risk through Complex Systems Science.” International Data Privacy Law 8, issue 2 (2018): 140–59. Risse, Mathias. “Human Rights and Artificial Intelligence: An Urgently Needed Agenda.” Human Rights Quarterly 41.1 (2019): 1–16.
Sardar, Ziauddin, and John A. Sweeney. “The Three Tomorrows of Postnormal Times.” Futures 75 (2016): 1–13.
Sardar, Ziauddin. “Postnormal Times Revisited.” Futures 67 (2015): 26–39.
Sardar, Ziauddin. “Welcome to Postnormal Times.” Futures 42 (2010): 435–44.
Schmidt, Eric, and Jared Cohen. The New Digital Age. [In Ukrainian.] Lviv: Litopys, 2015. Sukhorolskyi, Petro, and Valeriia Hutsaliuk. “Processing of Genetic Data under GDPR: Unresolved Conflict of Interests.” Masaryk University Journal of Law and Technology 14, no. 2 (2020): 151–76. Sukhorolskyi, Petro. Foundations of Futures Studies. [In Ukrainian.] Lviv: Apriori, 2021. Sukhorolskyi, Petro. “Right to the Protection of Personal Data as a New Fundamental Human Right in Information Society.” In Wyzwania społeczeństwa informacyjnego. Polskie i ukraińskie doświadczenia, 15–25. [In Ukrainian.] Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2018. Sweeney, John A. “Infectious Connectivity: Illustrating the Three Tomorrows.” In The Postnormal Reader, edited by Ziauddin Sardar, 17–21. International Institute of Islamic Thought, 2020. Szekely, Ivan. “Building Our Future Glass Homes – An Essay about Influencing the Future through Regulation.” Computer Law & Security Review 29 (2013): 540–53.
Taylor, Mark. Genetic Data and the Law: A Critical Perspective on Privacy Protection. Cambridge: Cambridge University Press, 2012.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Петро Сухорольський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
