Громадська довіра до обчислювальної техніки: аналіз довіри та цифрових технологій у рамках конституціоналізму

Анотація

Ця стаття розглядає питання довіри в сучасних суспільствах, де дані та обчис- лення є визначальною умовою суспільного життя, в рамках конституціоналізму в галузі науки, технологій і суспільства. Рамка конституціоналізму, яка розширює та узагальнює оригінальне формулювання Шейли Джасанофф щодо “біоконституціоналізму,” стверджує, що зміни у розумінні того, що означає бути людиною в епоху повсюдної комп’ютеризації, вимагають переосмислення права на конституційному рівні – на рівні базових відносин між державами та громадянами. Ці перетворення людини, однак, відбуваються на території, яка вже просякнута нормами конституції з маленької “к,” тобто писаними правилами, а також неписаними нормами, породженими інституційними практиками, які складають щоденний гул суспільства. Рамка звертає увагу на три аспекти довіри в сучасних соціотехнічних умовах: 1) довіра – це не лише вузько людська чи соціальна якість, відокремлена від технологічних систем, але й сама умова існування технології та специфічна форма, якої ця технологія набуває; 2) сучасний стан довіри є результатом тривалого, поступового та незавершеного процесу формування громадськості завдяки обчисленню; 3) довіра сьогодні є результатом і контекстом “конституційних моментів,” моментів розриву конституційних порядків, які є результатом взаємодії правових, технічних і антропологічних факторів. Ці аспекти вказують на напрямки втручання, які люди можуть активувати, щоб сформувати поточний стан довіри, і пропонують дослідницькі програми, які вчені в галузі права, суспільства та технологій можуть реалізовувати, щоб зрозуміти цю важливу сферу соціотехнічних відносин сьогодні.