Думки та алгоритми: довіра, нейтральність і легітимність

Анотація

Статтю присвячено думкам та алгоритмам у цифрову епоху з фокусом на те, як маніпулювання першими при використанні других відбивається на довірі та легітимності. Крім того, деяка увага приділяється проблемі нейтральності як щодо неупереджених думок, так і щодо неупереджених технологій. Стаття піднімає питання про те, чи можемо ми бути агентами, що самостійно визначаються та самоврядними агентами, особливо щодо того, як ми приймаємо рішення та яким думкам довіряємо, якщо нас вміло ведуть до цього алгоритми або ті, хто за ними стоїть.

Враховуючи, що не тільки корпорації, а й уряди сьогодні використовують технології для впливу на наші уподобання та думки, стаття торкається питань автономії та персональних інтересів,

а також проблеми підштовхування до певної поведінки, що визначається як найкраща для людей, у тому числі у патерналістському розумінні. У статті стверджується, що злиття повсякденного життя з цифровими просторами та алгоритмізація формують наш досвід як принципово новий і не сприяють вмінню відокремлювати нав’язані інтереси від справді власних.

Питання того, як перерозподіляється влада та легітимність в умовах цифрового суспільства, залежного від алгоритмів, розглядаються у цьому дослідженні. Висувається припущення про те, що вплив на наші уподобання та управління ними, коли нам намагаються продати певні думки, може бути небезпечнішим, ніж продаж нам товарів та послуг, оскільки руйнує інституційну та міжособистісну довіру та сприяє ерозії публічних інститутів. У дослідженні показано, як деякі технології, насамперед алгоритмічні, які не є нейтральними ні за своєю суттю, ні за тим, як вони використовуються їх творцями та власниками, сприяють сприяють зростанню залежності та збіднюють людську взаємодію й уміння формувати смисли.