Людська природа – втілена феноменологічна перспектива

Анотація

У статті здійснено аналіз поняття “природа людини” з соціально-історичної точки зору. Ґрунтуючись на цьому аналізі, показано, наскільки недосконалою є концепція “розумної людини,” яку підтримують правові системи в усьому світі, а також наскільки ця концепція застаріла та наскільки несправедливою вона була щодо екзистенційної реальності втіленої людської діяльності.

Після цього зроблено спробу виявити іншу схему такої діяльності, спираючись на екзистен- ціально-феноменологічну традицію (зокрема на творчість французького феноменолога Моріса Мерло-Понті), що вона являє собою радикальний перегляд поняття “розумна людина,” оскільки відмовляється від традиційної дихотомії “розум/тіло” та розглядає людину в її цілісності як агента тілесної діяльності і в такий спосіб проливає світло на деякі проблеми кримінального права, зокрема мету покарання.

Питання, яке розглядається у статті останнім, однак є ключовим, полягає в тому, якій кін- цевій меті має служити нормативність – відплаті чи виправленню? У світлі перегляду поняття людської діяльності запропоновано також новий погляд на поняття людської гідності як такої, що вкорінена в тілесності та між-тілесності, а відтак, передбачає тілесно-орієнтовану стратегію реабілітації. Стверджується, що кожна людина, яка перебуває в конфлікті з правом, заслуговує на можливість гідного та продуктивного життя на рівні тілесності, що надасть людині шанс на позитивну трансформацію та перетворення на складову конструктивної між-тілесності, яку ми називаємо суспільством. У цілому ж, на думку автора, ці відносно невеликі колективні зусилля із забезпечення соціально-економічних умов гідного тілесного життя засуджених сприятимуть створенню кращого світу.