Право і неправо: чи можлива негативна онтологія права?
DOI:
https://doi.org/10.21564/2227-7153.2020.1.219033Ключові слова:
досвід безправ’я, досвід неправа, право, правопорушення, буття-у-світіАнотація
Фундаментальні потрясіння, пережиті людством упродовж ХХ–ХХI ст. не могли не позначитися і на існуючих уявленнях про право. Якщо раніше право мислилося як
непорушна основа світоустрою, апріорі дана у свідомості людини (право природне), або ж як стабільна система соціальних норм, суворе і неухильне дотримання яких надійно гарантува-
лося державним примусом (право позитивне), то нинішня ситуація наочно демонструє усю слабкість і крихкість будь-якого правопорядку. Світові війни, тоталітаризм, табори смерті,
геноцид, тероризм, державні перевороти і гібридні війни виявляють себе набагато реальніше, ніж абстрактні правові норми і цінності. Тим самим можна припустити, що феномен права
існує не континуально, а дискретно, будучи постійно витриманим у запитувальній можливості небуття і відтворюючись в ході людської діяльності. У спробах осмислити подібну – мінливу
і непостійну – правову реальність філософи вже не можуть задовольнятися таким вченням, що догматично постулювало б природне або позитивне право, а вимушені вдаватися до тих
методологічних підходів, які б дозволили осягнути специфіку правового буття. При цьому сам предикат «правовий» означає не відповідність свого суб’єкта нормам природного або
позитивного права, але скоріше його правову релевантність, здатність бути осмисленим у рамках правових категорій. У цьому сенсі такі некласичні смислові фігури, як правова комунікація
(А. В. Поляков), правова подія (О. В. Стовба), правова реальність (С. І. Максимов), правовий діалог (І. Л. Честнов) вже включають не лише власне правові, але і протиправні феномени – такі
як правопорушення, злочин та ін. Цим феноменам відповідає живий досвід людського співжиття, де можливо виділити досвід безправ’я, досвід правопорушення, досвід не права, а чогось іншого.
Тим самим осмислення досвіду неправа, який випробовується в живому тілесному співбутті, є лідним напрямом сучасної онтології права.
Посилання
Ehrlich, Eugen. “Sociology of Law.” Rossiiskii ezhegodnik teorii prava 1 (2008): 593–603 (in Russian).
Gusserl, Gerhard. “Law and World.” Pravovedenie 3 (2015): 136–71 (in Russian).
Heidegger, Martin. Being and Time. Moscow: Ad Marginem, 1997 (in Russian).
Heidegger, Martin. Sein und Zeit. Tuebingen: Max Niemeyer Verlag, 2001.
Maihofer, Werner. “Law and Being.” Translated by Aleksey Stovba. Rossiiskii ezhegodnik teorii prava 1 (2008): 186–259 (in Russian).
Maihofer, Werner. Recht und Sein. Prolegomena zu einer Rechtsontologie. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 1954.
Maksymov, Sergey. Legal Reality: The Experience of Philosophical Reasoning. Kharkov: Pravo, 2002 (in Russian).
Malko, Aleksandr. “The Concept of ‘Legal Life’: The Issues of the Forming.” Gosudarstvo i pravo 5 (2001): 5–14 (in Russian).
Marcic, Rene. Rechtsphilosophie. Eine Einfuehrung. Freiburg: Verlag Rombach, 1968.
Nevvazhai, Igor. “The Social-philosophical Grounds of the Legal Life Conception.” Filosofskaia i pravovaia mysl’: Almanakh 4 (2002): 38–52 (in Russian).
Stovba, Aleksey. Temporal Ontology of Law. Saint-Petersburg: Alef-press, 2017 (in Russian).
Stovba, Aleksey. “Nature of Things or Essence of Matters? Being-As by Werner Maihofer.” Fіlosofіia prava і zagal’na teorіia prava 1 (2019): 262–82. https://doi.org/10.21564/2227-7153.2019.1.186555
(in Russian).
Stovba, Aleksey. “Asking the Law: Experience of Law and Legal Experience.” Fіlosofіia prava і zagal’na teorіia prava 1 (2019): 41–56. https://doi.org/10.21564/2227-7153.2019.1.186441 (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 О. Стовба
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
