Права людини та міжнародне кримінальне правосуддя – До висхідного миру

Анотація

У статті запропоновано новий погляд на право в цілому й права людини зокрема у світлі сучасних викликів (міграційна криза, міжнародний тероризм, екологічна катастрофа, технологічні інновації), що він, без фіксації майбутнього та адвокації світової держави, спрямовує глобальне врядування у бік «висхідного миру». При цьому нова парадигма «кримінального права ворожості» розглядається як така, що по-справжньому загрожує безпеці планети, тому що маркує заперечення універсалізму цінностей та повернення до суверенної держави та протиставляє довірчій гуманістичній антропології Міжнародного кримінального суду войовничу антропологію суспільств страху, а міжнародному правосуддю в його війні проти нелюдяності – світову війну держав проти тероризму. Натомість доводиться, що призначення світового правосуддя полягає не тільки у відтворенні миру у спустошених війною країнах, а й у встановленні миру у масштабі світової спільноти, що вірить у свою спільну долю.

Проєкт висхідного миру задуманий авторкою як «носій динаміки, що, не фіксуючи майбутнього, показує, у який спосіб просуватись у потоках суперечливих вітрів, аби спробувати гуманізувати глобалізований світ». Як умови такої гуманізації розглядаються: визнання взаємозалежностей, слідування спільним перетворювальним принципам та запровадження спільно-планетарної відповідальності.