DOI: https://doi.org/10.21564/2227-7153.2019.1.186441

(За)питаючи право: досвід правового і юридичного

О. Стовба

Анотація


Протягом останніх двадцяти років складається враження, що прірва між аналітичним та герменевтичним напрямками філософії права дедалі глибшає. Причиною подібної ситуації є нестача спільного концептуального виміру та мови як методологічного підґрунтя для діалогу між ними.  У будь-якому випадку, замість того, щоб обговорювати сенс права, його сутність, модуси буття права або інші фундаментальні проблеми, філософія права починає вести нескінченні дебати стосовно поняття права, його зв’язку з мораллю або расовим, гендерним чи то пак іншими різновидами політично коректного дискурсу. Тому, щоб уникнути схоластичних дебатів, сучасна філософія права має відшукати той оригінальний вимір, де як прихильники аналітичного праворозуміння, так і правові герменевти можуть осмислено вести полеміку між собою. Таким виміром, який може слугувати загальним  полем для правових дискусій є людський досвід, коли людина і право зустрічаються між собою. Подібний досвід права є тією точкою відліку, де правові дослідники, чи то аналітики, чи герменевти, починають шлях до осмислення права. Різниця між цими двома напрямками полягає у тому способі, яким правовий досвід стає ключовою точкою, яка привертає їх увагу. У аналітичній традиції цей досвід є необхідно пов’язаним з юридичними інституціями, такими як норми закону, рішення судів, правовідносини з компетентними особами та багатьма іншими ситуаціями, де людина зустрічається з різноманітним юридичним сущим. Подібний досвід буття серед юридичного сущого можна назвати «досвідом юридичного». У герменевтичній правовій філософії досвід буття людини у праві є кардинально відмінним. Він не має необхідного зв’язку з офіційними юридичними інституціями. Замість цього людина переживає досвід права як частку свого повсякденного буття-з-Іншими, який є більш прадавнім, аніж будь-який контакт із нормами закону чи посадовими особами. Ключовим моментом подібного досвіду є сенс буття-з-Іншими, який завжди є унікальним і конкретним. Цей різновид досвіду можна назвати «досвідом права». Разом з тим, незважаючи на всі відмінності, обидва різновиди досвіду мають загальну точку відліку – людину, яка переймається тим, що відбувається в її житті, який смисл та значення мають правові та юридичні події і т.ін. У будь-якому випадку, навіть якщо шляхи герменевтичної та аналітичної традицій ведуть у різні боки, вони мають спільний початок, який може слугувати середовищем діалогу між ними.

Ключові слова


юридичний досвід; досвід права; тілесність; дискурс; феноменологія

Повний текст:

PDF

Посилання


Alexy, Robert. “Po povodu tezisa o neobhodimoy svjazi mejdu pravom i moralyu; krytyka so storony E. Bulygyna [Regarding the Thesis about the Need for a Connection between Law and Morality: Criticism from E. Bulygin].” Rossiyskiy Ejegodnik Teoriyi Prava 2 (2009): 42–52 (in Russian).

Bibikhin, Vladimir. Vvedenie v filosopfiyu prava [Introduction to the Philosophy of Law]. Moscow: Insitut filosopfii RAN, 2005 (In Russian).

Bulygin, Еugenio. Izbrannie roboty po teoriyi I filosofii prava [The Selected Works in the Theory of Law and Legal Philosophy]. Saint-Petersburg: Alef-press, 2016 (In Russian).

Bulygin, Еugenio. “Osnovana li filosofiya prava (ee chast`) na oshibke?” [Does (a Part of) Legal Philosophy Rest on a Mistake?] Rossiyskiy Ejegodnik Teoriyi Prava 2 (2009): 53–62 (in Russian).

Merleau-Ponty, Maurice. Fenomenologiya vospriyatiya [Phenomenology of Perception]. Saint-Petersburg: Nauka, 1999 (In Russian).

Maximov, Sergey, Yuriy Permyakov, Andrey Polyakov, Aleksey Stovba, Ilya Chestnov, i Vladimir Chetvernin. Neklassicheskaya filosofiya prava: voprosy i otvety [Non-classical Philosophy of Law: Questions and Answers]. Kharkov, 2013 (In Russian).

Stovba, Aleksey. Pravovaya situaciya kak istok bytiya prava [Law Situation as the Origin of the Being of Law]. Kharkov: Disa+, 2006 (In Russian).

Stovba, Аleksey. “Sudba i pravo: k pereosmysleniyu pravovoj antropologii v kontekste neklassicheskoj filosofii prava [Fate and Law: toward Rethinking Legal Anthropology in the Context of Non-classical Philosophy of Law].” V Eticheskie i antropologicheskie harakteristiki sovremennogo prava v situacii metodologicheskogo plyuralizma, 86–92. Minsk: Akademiya MVD, 2015.

Stovba, Aleksey. Temporalnaya ontologiya prava [Temporal Ontology of Law]. Saint-Petersburg: Alef-press, 2017 (In Russian).

Foucault, Michel. “Istina i pravovie ustanovleniya [Truth and Juridical Forms].” In Intellektualy i vlast’ [Intellectuals and Power]. Chast’ 2, 40–177. Moscow: Praxis, 2005 (In Russian).

Foucault, Michel. Nadzirat` i nakazivat`. Rogdenie Turmy [Discipline & Punish: The Birth of the Prison]. Moscow: Ad Marginem, 1999 (In Russian).

Yampolskaya, A. Fenomenologiya v Germanii i Fransii: problemy metoda [Phenomenology in Germany and France: The Issues of the Method]. Moscow: RGGU, 2013 (In Russian).

Heidegger, Martin. Sein und Zeit. Tuebingen: Max Niemeyer Verlag, 2001.

Kaufmann, Arthur. “Ontologische Struktur des Rechts.” In Rechtsphilosophie im Wandel, 104–34. Frankfurt am Maine: Stationeneines Weges, 1972.

Kaufmann, Arthur. “Preliminary Remarks on a Legal Logic and Ontology of Relations.” In Law, Interpretation and Reality, 104–23. Dordrecht, 1990.


Пристатейна бібліографія ГОСТ




Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2019 О. Стовба

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN 2227-7153 (Print) ISSN 2707-7039 (Online)