Логічні теорії раціональної поведінки, право і аргументація

Анотація

Логіку і право міцно пов’язують прагнення вивчити закономірності поведінки, обумовлені раціональною діяльністю людей як інтелектуальних агентів. У статті виділено три ракурси розгляду такої діяльності — ситуації як її результат, дії агентів і самі агенти. Для логіки раціональна діяльність інтелектуальних агентів виступає одним із предметів вивчення, а її об’єктом є категорії значення (логічної істини) і вивідності (слідування), для яких у рамках різних формальних теорій можна побудувати неоднакові поняття. У статті сформульована позиція логічного різноманіття та показано, у чому полягають відмінності у визначенні поняття слідування в деяких деонтичних системах, демонструється прикладне значення цих відмінностей для моделювання раціональної поведінки, а також наводяться аргументи на користь того, що подібне різноманіття не веде до релятивізму або суб’єктивізму. У статті робиться висновок про те, що логічне різноманіття робить  агентів — людей, інститутів, експертних систем тощо, яка здатна стати ефективним інструментом реалізації комунікативного потенціалу правового регулювання і служити раціональним механізмом визнання різноманіття нормативних систем у суспільстві, як інституціоналізованих, так і особистих.